Поради батькам

    Як підтримувати інтерес дитини до навчання

Порада № 1. Захопіться навчанням самі

Інтерес до нових знань, як і багато іншого, дитина переймає в батьків. Якщо ви любите дізнаватися щось нове, знаходити рішення різних завдань, розвивати нові навички – ваші діти теж полюблять це. Інтерес до нових знань заразливий. Показуйте своє захоплення новими відкриттями. Розповідайте про випадки, коли вам вдалося вирішити якусь важку задачу. Дозвольте дітям спостерігати за вашими зусиллями, коли ви створюєте або робите щось, і радістю від досягнення мети.

Порада № 2. Дослідіть разом з дітьми

Діти допитливі від природи. Розвивайте в них цю цікавість, показуючи приклад. Висловлюйте своє здивування щодо того, як у природі все влаштовано. Серйозно ставтеся до запитань, які ставлять діти: шукайте інформацію в книгах або в Інтернеті. Дивіться разом з дітьми науково-популярні передачі по телевізору, обговорюйте побачене. Проводьте вдома експерименти. В Інтернеті можна знайти багато прикладів цікавих експериментів – як відбувається виверження вулкана, як за допомогою харчових продуктів можна спостерігати за хімічними процесами тощо. Присвятіть цьому кілька годин у вихідні, і дитині завжди буде цікаво дізнаватися щось нове.

Порада № 3. Читайте разом з дитиною

Успішність дитини в школі багато в чому залежить від інтересу до навчання та навичок читання. Читайте дітям уголос. Читайте окремі сторінки разом або по черзі. Знайдіть книгу з цікавим сюжетом, яка спонукатиме вас читати розділ за розділом. Запишіть дітей до бібліотеки, кожного тижня беріть там нові книги. Коли діти зможуть читати самостійно, це стане для них можливістю дізнаватися щось нове та чудовою розвагою. Дітям, які вміють і люблять читати, легше дається навчання в молодших класах, де більшість завдань пов'язано з читанням.

Порада № 4. Тренуйте навички письма

Навички письма не менш важливі для успішності дитини, ніж читання. Батьки завжди звертають увагу на момент, коли їх дитина навчилася писати своє ім'я. Але не зупиняйтеся на цьому. Розвивайте навички письма з раннього віку так само, як і навички читання. Наприклад, коли дитина ще маленька, попросіть її розповісти, що намальовано на її малюнку, щоб ви могли зробити підпис. Попросіть її продиктувати вам, що приємне відбулося з нею за день, і запишіть це у щоденник. Коли дитина вчиться писати букви, запропонуйте їй самій заповнювати цей щоденник. Так ви аналізуєте події, що відбулися за день, і надаєте їм цінність, записуючи їх. Крім того, ці щоденники в майбутньому можуть стати цінним спогадом про дитинство.

Порада № 5. Цікавтеся, що дитина вивчає в школі

Діти в усьому беруть з нас приклад. Якщо ми виявляємо щиру цікавість до того, що дитина вчить у школі, інтерес з'явиться і в неї. Приділяйте небагато часу тому, щоб поговорити з нею про уроки. Цікавтеся, але не критикуйте. Обговоріть разом домашнє завдання. Поцікавтеся, як дитина збирається його виконувати. Ставте запитання, які вимагають розгорнутої відповіді. Не робіть завдання за неї – просто цікавтеся й підтримуйте.

Порада № 6. Організуйте дитині місце для навчання

Неважливо, де дитина вчить уроки – на кухні чи у себе в кімнаті. Важливо, щоб у неї було достатньо місця й часу, щоб зробити завдання, і щоб під рукою було все необхідне для цього. Якщо ви виділяєте дитині місце й визначаєте час для виконання домашніх завдань, вона починає сприймати навчання серйозно. Коли вона вчить уроки, телевізор і мобільний телефон повинні бути вимкнені. Час від часу контролюйте процес: підтримуйте малюка, хваліть його за виконану роботу. Зацікавленість і підтримка батьків важлива для нього більше, ніж слова.

Роль батьків у підготовці домашніх завдань молодшими школярами.

    Важко переоцінити роль домашніх завдань у навчанні, вихованні та розвитку молодших школярів. Домашня робота виховує уважність, працьовитість, відповідальність, спостереження, наполегливість; формує вміння планувати свою роботу; розвиває самостійність у роботі; сприяє успішному оволодінню навчальним матеріалом.

     Коли дитина стає школярем, ви маєте подбати про те, щоб у дитини був письмовий стіл, полички чи тумбочка для підручників, зошитів та шкільного приладдя. Треба привчити самостійно підтримувати порядок у своїй кімнаті чи робочому куточку, тримати в порядку свої речі. Дуже часто, виконуючи домашні завдання, діти щохвилини перепитують у батьків, чи правильно вони роблять, міркують. Щоб привчати дітей працювати більш самостійно, варто давати їм певні установки: «Прочитай завдання ще раз, добре подумай, а потім звертайся до мене» або «Я подивлюся твою роботу, коли ти її завершиш».

   Дуже важливо сформувати в дитини вміння планувати свою роботу. Для цього перш за все ви маєте привчати дітей до режиму дня. Звичайно, учням початкових класів важко контролювати свою діяльність протягом дня по хвилинах. Але дитина має звикати в один і той же час прокидатися, застеляти своє ліжко, вмиватися, снідати, збиратися до школи; знати, що вона повинна зробити першій половині дня, а що — в другій, в якій послідовності й приблизно о котрій годині. Тоді ви позбавитеся таких неприємних ситуацій, коли, наприклад, о 22 годині дитина раптом згадує, що не вивчила вірш чи не розв’язала задачу, і тоді — сльози, розпач, нервування. А все це впливає на здоров’я дитини. Дотримання розпорядку дня сприяє формуванню в школяра організованості, що стане хорошою звичкою й рисою характеру дорослої людини в майбутньому.

    Часто дітям важко спланувати свою роботу під час виконання домашніх завдань. Побутує думка, що доцільніше спочатку працювати над найважливішими, письмовими завданнями, а на кінець залишити легші. Але є діти, яким у першу чергу доцільніше виконувати легші вправи, а потім — складніше завдання. Тому ви маєте допомогти своїй дитині вибрати оптимальний варіант.

     Дуже важливо, щоб ви знали алгоритми виконання письмових вправ, розв’язування задач та прикладів, роботи над текстами з читання. Привчати дітей працювати за цими алгоритмами треба вдома.

      Ви повинні також працювати над формуванням у дітей самоконтролю, тобто виробленням звички перевіряти будь-яку свою роботу. Цю якість необхідно формувати в повсякденному житті, при виконанні побутової роботи. Наприклад, доручити дитині поливати кімнатні квіти; після поливання запропонувати перевірити, чи всі квіти политі, чи достатньо води кожній рослині. Коли дитина виконує домашню роботу, вона мусить перевірити правильність її виконання. На першому етапі просіть дитину пояснити вам, як вона міркувала й виконувала завдання, як перевіряла свою роботу. Потім пропонуйте своїм школярам самостійно перевіряти виконане завдання.

       Домашня робота — це особлива форма самостійної роботи учнів. Ваша роль при цьому полягає в тому, щоб не заважати дитині, не відволікати її уваги. Якщо ж у дитини не вироблена звичка працювати самостійно, то потрібно їй допомогти. Для цього можна використати стимулювання. Наприклад: «Якщо справишся із завданням без моєї допомоги, то ти вже дорослий».

      Здавна домашня робота учнів слугувала і служить найважливішим засобом поглибленого засвоєння й закріплення знань, умінь та навичок. Психологи встановили, що тільки ті знання стають надбанням людини, які вона самостійно обдумала й пережила. А таке обдумування можливе лише вдома. Ви, батьки, маєте спостерігати і контролювати процес засвоєння знань: перевіряти таблиці додавання, .віднімання, множення та ділення, знання правил, вивчений напам’ять вірш тощо.

      Допомагаючи дітям виконувати домашні завдання, ви повинні пам’ятати, що ваша участь у цій справі  має бути активною, проте з кожним роком навчання все більше переходити в контролюючу, а потім — зовсім зникнути, бо наша кінцева мета – навчити дитину працювати самостійно.          


 Пам’ятка для батьків першокласника

1.    На прикладах, взятих з життя, демонструйте дітям зразки чесного виконання обов’язку перед суспільством і сім’єю.

2.    Відвідуйте збори і заняття для батьків. Ми постараємось, щоб вони стали для вас доброю школою організації сімейного виховання.

3.    Виділіть школяреві постійне робоче місце.

4.    Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.

5.    Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі (питайте: «Що цікавого було сьогодні в школі? Про що ти дізнався, чого навчився? Чи похвалила тебе вчителька? За що?» замість традиційного «Чи з’їв все те, що я дала тобі до школи? Не товаришуй з Миколою, бо він поганий хлопчик!»). Радійте успіхам малюка, допомагайте йому, але пам’ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуванням. Головне – підтримуйте інтерес до навчання.

6.    Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, що проводяться в класі або школі.

7.    Намагайтесь вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми враженнями – природна потреба малюка.

8.    Організовуйте дозвілля дитини,  привчайте слухати музику, читати художню літературу; підтримуйте інтерес до техніки, образотворчого мистецтва і фізкультури.

9.    Систематично привчайте малюка до праці.

10. Пам’ятайте, що тільки разом зів школою можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель – ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи учителя висловлюйте в школі, на зборах. Не робіть цього в присутності дітей.