Осінній вітер 

 Нерідко вересень дивує своїм теплом, яскравістю. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, та воно вже не таке гаряче, як влітку, а ніжно-ласкаве, лагідне. Повітря прозоре й легке, в ньому далеко чути кожен звук. Проте зменшення світла і зміна кольорів у природі вказують на осінь. На газонах квітнуть ще яскраві, різнокольорові айстри й жоржини милують око оксамитові чорнобривці. Та як тільки набіжить хмаринка, спохмурніє сонечко. Одразу стає видно, як змінюються барви навколо: золотяться сади, в парках встеляються першим жовтим листям доріжки. Помітно скорочується день. 23 вересня на всій земній кулі день дорівнює ночі - рівно по 12 годин кожний. Тому й звуть його днем осіннього рівнодення. Після нього ніч стає все довшою, а день зменшується. Настають короткі осінні дні. Швидкими кроками вступає осінь у свої володіння. Учні другого класу побували на екскурсії. І побачили , що дерева ще зелені, але в повітрі відчувається прохолода і листочки, підхоплені вітром летять, як птахи , кружляючи над землею. Задоволені, але трохи втомлені, учні повернулися до класу і створили амплікації «Осінній вітер» .